Інтерфейс та функції програми

UFS Explorer автоматично виявляє всі пристрої, підключені до локального комп'ютера, та представляє їх на лівій панелі. Ви можете натиснути на будь-який пристрій у списку, щоб побачити його властивості, такі як тип, ім'я, місткість та інші. Якщо фізичний диск розділений на кілька логічних розділів, програма відображає ці розділи під диском із інформацією про застосовувану файлову систему, її доступність (за наявності). Натисніть на розділ, щоб побачити інші його властивості. Оберіть розділ, який відповідає вашим критеріям, щоб розпочати операцію сканування. Крім того, можна просканувати весь диск, якщо ви не бачите розділ із втраченими даними або ж він виглядає пошкодженим.

Складні RAID-сховища і та складені томи, зібрані у віртуальному режимі, можна розпізнати за спеціальними значками, в той час як їх складники також будуть перераховані окремо як автономні диски. Деякі специфічні технології зберігання також можуть бути позначені спеціальними іконками.

Колір розділу говорить про результат базової перевірки його файлової системи. Зелені розділи, швидше за все, будуть цілими, жовті можуть мати певні проблеми, в той час як червоні напевне були серйозно пошкоджені.

Будь ласка, оновіть список підключених сховищ, щоб UFS Explorer поновив інформацію про щойно підключені пристрої. Якщо програма не бачить жорсткий диск, переконайтеся, що пристрій правильно підключено до комп'ютера: перевірте роз'єм передачі даних і кабель живлення, переконайтеся, що вони надійно підключені та не мають ушкоджень. У разі USB-накопичувача, спробуйте скористатись сусіднім USB-слотом. Крім того, переконайтеся, що накопичувач розпізнається у BIOS та коректні драйвери встановлені для дискового пристрою/адаптера.

Якщо все в порядку, окрім диска, проблема може полягати у самому сховищі, тому слід звернутися до надійного центру із відновлення даних.

Проблема може бути викликана конектором накопичувача. Мостова мікросхема адаптера може бути нездатна передавати дані, розташовані за великими адресами, через свою здатність передачі даних. Саме тому розміри дисків, що відображаються в UFS Explorer, можуть відрізнятися від реальних. Така ж проблема може виникнути і з внутрішніми накопичувачами у разі поганої пропускної здатності старої материнської плати.

Використовуйте інструмент "Відкрити" з головного меню, щоб змонтувати образ диска у списку підключених сховищ. Після цього відкритий файл образу можна опрацьовувати в програмному забезпеченні, як і будь-який звичайний запам'ятовувальний пристрій.

У більшості випадків слід зберегти параметри за замовчуванням, вибрані програмним забезпеченням, але також можна налаштувати процедуру відповідно до власних вимог. На першому кроці оберіть бажаний тип сканування: швидке сканування існуючої файлової системи, швидке сканування файлової системи в поєднанні зі скануванням невикористаного простору, повне сканування зазначеної області без урахування структур файлової системи, сканування зайнятого простору файлової системи відповідно до її метаданих або сканування простору, який не використовується файловою системою. На другому етапі виберіть типи файлових систем, які, на вашу думку, можуть застосовуватись у сховищі, та, при потребі, змініть параметри кодування. Після цього вирішіть, чи потрібні вам результати сканування за відомим вмістом, і при необхідності завантажте користувальницькі правила IntelliRAW. Після вибору найбільш оптимальних параметрів можна приступати до процесу сканування.

Результат сканування, збережений в ході або відразу після процедури, являє собою файл, що містить інформацію про структури на диску. Його можна завантажити для економії часу в разі, якщо зі сховищем треба працювати надалі після перезапуску програми. Однак для відновлення фактичних даних у будь-якому випадку потрібне фізичне сховище або ж його образ диска.

У більшості випадків UFS Explorer відтворює вихідну структуру файлової системи джерела даних. Як правило, необхідні файли можна легко знайти в їх теках, так як у стандартному файловому браузері, та переглянути файли, формати яких підтримуються внутрішнім засобом перегляду. Ще один спосіб знайти потрібні файли – скористатися полем швидкого пошуку. Введіть ім'я файлу або його розширення в рядок пошуку та натисніть кнопку "Шукати". Існує також розширена функція пошуку, яка включає в себе фільтри для імені файлу, розміру та дати останньої модифікації. Програма знайде відповідні файли та розташує їх у спеціально створених теках.

Однак зверніть увагу, що невдала спроба знайти файл за його ім'ям або в рідній теці не завжди означає, що його вміст не було відновлено. Якщо з якоїсь причини вихідну теку неможливо відновити, програма може помістити файли в папки "$LostFiles", "Found files" і "Extra found files". Крім того, файлам, імена яких були безповоротно втрачені, можуть бути присвоєні номери.

Якщо файли не вдається знайти в їх початкових локаціях, будь ласка, перевірте папки "$LostFiles", "Found files" і "Extra found files". Крім того, можна скористатись вбудованим переглядачем для перевірки вмісту незнайомих файлів.

UFS Explorer дозволяє копіювати відновлені дані на будь-який пристрій, доступний вашій операційній системі. Ви можете ввести шлях до теки призначення вручну або перейти до її розташування, використовуючи деревоподібне представлення структури каталогів. Збереження даних у мережевому сховищі також можливе, але для його підготовки можуть знадобитися додаткові кроки.

Зверніть увагу, що збереження даних назад до вихідного сховища призводить до їх перезапису а, отже, до незворотної втрати, тому вкрай важливо використовувати для цієї мети інший накопичувач.

Мережевий диск може не входити до списку пристроїв, доступних для збереження відновлених даних. Щоб мати можливість використовувати такий накопичувач як сховище призначення, виконайте кроки, описані у використанні мережевого сховища для збереження відновлених даних.